Опис досвіду роботи

                                           

                                               Мета навчання дитини –

                                             дати їй можливість жити

                                              самостійно, без учителя.

                                                                    Альберт Губбард  

Модернізація сучасної освіти в Україні передбачає удосконалення змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмету та переорієнтацію на виховання людини, яка не тільки буде володіти знаннями, уміннями, навичками та способами діяльності, але й виконуватиме свої обов’язки на рівні світових вимог та стандартів.

У сучасних умовах розвитку суспільства дуже важливим є використання засвоєних знань в повсякденному житті, тобто компетентність особистості.

Основною метою регіональної програми впровадження компетентнісно- орієнтованого підходу в навчально-виховний процес є створення самодостатньої моделі випускника як життєспроможної особистості, здатної до творчої самореалізації. Ключові компетентності визначаються як здатність людини здійснювати складні полі функціональні, полі предметні, культуро доцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми.

Природничі науки сприяють формуванню матеріалістичного світогляду людини, тобто усвідомленню об’єктивності навколишнього світу, існування предметів та явищ поза та незалежно від свідомості. Формування в уявленні дитини цілісної картини світу, глобального мислення є важливою задачею вчителя біології, оскільки створює підґрунтя для подальшого саморозвитку та успішної самореалізації особистості. Людина з планетарним мисленням планує своє життя з урахуванням запитів цивілізації, глобальних проблем, тверезо оцінює ситуацію, сміливо дивиться у майбутнє.

Головне завдання сучасної системи освіти - створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу – це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти. Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість   на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання і містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Складовими процесу формування базових компетентностей учнів є навчання:

- життєвих навичок (уміння долати особисті проблеми та стреси, бути толерантними до інших, уміти розподіляти свій час, читати інструкції та дотримуватися правил, оформляти ділову документацію, зокрема, писати заяви, резюме, ділові листи тощо);

- між предметних умінь (опрацьовувати й систематизувати текстову і числову  інформацію, писати тексти і виступати),

- здійснювати ділову комунікацію, зокрема, працювати в групі, бути «членом команди», керувати людьми, дотримуючись правил «чесної гри» тощо);

- креативності, критичному мисленню (пропонувати нестандартні рішення, вміти аргументовано відстоювати свій погляд тощо);

- проектування, що охоплює визначення пріоритетів, постановку мети, формулювання завдань, пошук ефективних способів

- виконання діяльності, оцінення своїх можливостей і ресурсів, презентацію, аналіз результатів діяльності тощо;

- наукового пізнання (висунення гіпотез, моделювання, експериментування, аналіз й узагальнення результатів діяльності, тощо).

Проте головне завдання освіти сьогодні – навчити молодих людей

творчо і плідно взаємодіяти із суспільством і в такий спосіб досягати статусу

повноправних і компетентних громадян, послідовно та поетапно створювати

умови для набуття учнями необхідних компетентностей.

Моя  діяльність на уроках біології спрямована на підбір методів навчання, які забезпечать реалізацію цілей біологічної освіти, допоможуть розвивати творчу особистість учня.

Основна ідея досвіду:формування соціальних та інформаційних компетентностей шляхом впровадження технології ТРВЗ, розвиваючих та дидактичних ігор, експериментальної діяльності; спрямування учбово  – пізнавальної діяльності школярів у русло самопізнання (дослідження фізіологічних, психічних, анатомічних та інших особливостей самого себе) з метою саморозвитку, самовдосконалення.

Такий підхід має неоціненне значення:

- для формування компетентної особистості, яка здатна, керуючись набутими знаннями, сформованими цінностями та досвідом, приймати доцільні рішення у різних життєвих ситуаціях;

- у створенні мотивації до дослідницької діяльності, підвищення інтересу до вивчення біології.

Вид досвіду за характером новизни – комбінаторний.

Новизна досвіду полягає в оригінальнім використанні педагогічних технологій.

Теоретичною основою досвіду є:

- компетентнісний підхід в освіті (А. Хуторський, О. Дахін);

- формування пізнавальної активності учнів (Т. Шамова, Г. Щукіна);

- розвиток творчої уяви (А. Падалко);

- загальні принципи використання педагогіки ТРВЗ (В. Тихонова та А. Гіна);

  - технологія інтенсифікації навчання на основі схем і знакових моделей навчального матеріалу (В. Шаталов, О. Шевченко).

Завдання досвіду:

- з’ясувати теоретичні основи компетентісного підходу до навчання, поняття й сутність компетентності;

- розглянути шляхи формування компетентності в учнів;

- показати використання передових технологій у формуванні компетентнісного підходу до навчання;

продемонструвати можливості біології як навчального предмета для формування соціальної й інформаційної компетентностей учнів.

Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї:

Компетентність:

- інтегрований результат освіти;

  - на відміну від функціональної грамотності дає змогу вирішувати цілий ряд завдань;

- на відміну від навичок є усвідомленою;

- на відміну від уміння вдосконалюється не шляхом автоматизації, що веде до формування звички, а шляхом інтеграції з іншими компетенція ми;

- на відміну від знання існує у формі діяльності, а не у вигляді інформації про неї.

Формування інформаційних компетентностей, тобто оволодіння учнями інформаційними технологіями, сприяє набуттю уміння самостійно здобувати інформацію, критично осмислювати й творчо використовувати її через:

- навчання роботі з підручниками, словниками, енциклопедіями;

- формування уміння обробляти інформацію на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;

- навчання складати плани, таблиці, схеми, опорні конспекти.

Етапи формування інформаційних компетентностей:

- ознайомлення – учень визначає кількість інформації з проблеми й можливість її обробки;

- репродукція - учень визначає масив інформації з проблеми, накопичує її;

- перетворення – критичне осмислення інформації, порівняння фрагментів із різних джерел однієї тематики, визначення їх вірогідності, витяг робочої інформації, її узагальнення;

- творчий етап – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої й переробленої інформації, формулювання гіпотез, їхня перевірка, створення власних теорій, написання творчих робіт.

Шляхи формування соціальних компетентностей, які пов’язані з готовністю учня брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень:

- створення та вирішення проблемних ситуацій;

- використання інтерактивних методів навчання;

- навчання дітей висловлювати власну точку зору, виховання уміння слухати своїх товаришів та співпрацювати з ними;

- формування розуміння власної причетності до забруднення навколишнього середовища та власної відповідальності за його збереження;

- завдання різного рівня складності, творчі роботи, доповіді, проекти, різні рівні тематичного оцінювання.

Одним із шляхів реалізації формування компетентностей використовую встановлення міжпредметних зв’язків. Практично кожний урок біології, кожна тема дозволяють встановити тісні зв’язки між природничими науками (хімія і біологія, біологія і фізика, біологія і географія). Міжпредметні зв’язки є міцним фундаментом забезпечення свідомості знань. Згідно із фізіолого-психологічними даними про системність роботи мозку, формування знань здійснюється на основі утворення і накопичення у корі великих півкуль різноманітних систем нервових зв’язків (асоціацій). Вищий ступінь таких зв’язків - міжсистемні асоціації, на основі яких відбувається узагальнення знань, забезпечується їх усвідомлення, досягається розкриття взаємозв’язків між знаннями, здобутими під час вивчення різних предметів. Для того, щоб встановлення взаємозв’язків здійснювалося активно, заздалегідь пропоную учням завдання: 1) повторити певний матеріал, наприклад, з хімії, який знадобиться на наступному уроці з біології (наприклад, до теми «Хімічний склад клітини» повторити поняття хімічних елементів, класифікацію неорганічних та органічних сполук); 2) підготувати коротке повідомлення до нової теми, що має зв'язок з вивченим матеріалом іншого предмета; 3) розв’язання пізнавальних завдань, спрямованих на актуалізацію відомого учням світоглядного матеріалу. Це може бути також організація на уроці самостійної роботи учнів з навчальними посібниками з декількох курсів для відновлення в пам’яті світоглядних знань або проведення з цією ж метою невеликих письмових робіт; синтезування знань із суміжних предметів за допомогою тематичних, порівняльних і синхронних таблиць. Дуже ефективним є проведення інтегрованих уроків, в тому числі нестандартних: урок-семінар, урок-екскурсія, урок-конференція, урок-лекція тощо (наприклад, урок-конференція «Різноманітність кісткових риб»). Інтегровані уроки дозволяють здійснити творчій підхід до навчання, викликають інтерес учнів, пожвавлюють навчально-виховний процес, надовго запам’ятовуються.

Практично на кожному уроці можна висувати проблемне питання, для розв’язування якого треба не тільки сприйняти та опрацювати певний матеріал, але й пригадати вивчене, зробити висновки.

    Самостійне встановлення міжпредметних зв’язків, усвідомлення їх значення сприяють розвитку здібностей, задоволенню освітніх потреб, формуванню цілісної картини світу.

  У моїй  практиці роботи вчителем – проведення уроків різних типів з використанням комп’ютерних та інформаційних технологій. З метою інтенсифікації навчального процесу я також  використовую сучасні технічні засоби – комп’ютер, мультимедійний проектор, тобто створюю інформаційне навчальне середовище. Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей.

Насамперед, мені самій має бути цікаво те, що я роблю, як веду урок. Коли я задоволена, щаслива від створеного уроку, то й моя енергія обов’язково передається  учням. І я, напевно, зможу заразити їх своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

  Праця вчителя – праця творча, і як кожну творчість, педагогічну працю потрібно формувати роками. І я буду дуже щаслива, якщо мій досвід допоможе вчителю-початківцю, або ж вчителю старшого покоління, знайти щось нове в формах і методах стати цікавим своїм учням. Значить тоді все правильно, не даремно ми працюємо з дітьми. 

Я впевнена!

У сучасному динамічному світі дуже важко знайти своє місце випускникам школи, тому що більшість з них не володіє навичками саморозвитку і самовдосконалення. Задача вчителя – благословити в життя компетентну особистість, здатну до самореалізації. Сучасна освіта й виховання мають за мету не лише «озброєння» учнів знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної, керуючись набутими знаннями, сформованими цінностями та досвідом, приймати виважені доцільні рішення у життєвих ситуаціях.

 Як сформувати такого учня? Якими засобами реалізувати компетентнісний підхід? Потрібно завжди пам’ятати: чим ширшим буде мій «арсенал», тим більше матиму «будівельного» матеріалу для творчості. Тим більше заощадить ся часу, щоб думати, шукати, творити.

Опис досвіду роботи Таран О.Р. from Taranoksana